Супутниковий Інтернет на противагу традиційному: можливості та обмеження використання

Принцип роботи та види супутникового Інтернету

Супутниковий Інтернет є одним із способів бездротового доступу до міжнародної комп'ютерної мережі. Процес обміну даними за допомогою нього складається з таких етапів:

1. Пристрій користувача надсилає запит даних на супутникову антену, встановлену у нього.
2. Антена передає запит на супутник, що обертається вище, а той надсилає запит на наземну станцію, підключену до Інтернету.
3. Після отримання запиту станція отримує потрібну інформацію з Інтернету і надсилає її назад на супутник.
4. Супутник передає дані назад на супутникову антену, яка надсилає їх на пристрій користувача.

Розрізняють два види супутникового Інтернету:

• На геостаціонарній навколоземній орбіті (ГНО).
  

  Є традиційною технологією супутникового Інтернету, яка вже має багаторічну історію. При її використанні геостаціонарний супутник залишається у фіксованому положенні щодо поверхні Землі, що дозволяє безперервно охоплювати велику територію. Інтернет ГНО забезпечує високу пропускну здатність і підходить для широкого спектра завдань (завантаження великих файлів, перегляду потокового відео, онлайн-ігор). Але обмін даними здійснюється з високою затримкою, через що можливі затримки в інтернет-зв’язку (особливо в застосунках, які працюють у реальному часі).

• На низькій навколоземній орбіті (ННО).
  

  Ця нова технологія була розроблена, щоб вирішити проблему з вищезгаданою затримкою. Щоб її зменшити, велика кількість супутників розташовується набагато ближче до Землі (на висоті 1200 км або менше), завдяки чому вдається встановити більш швидкий зв’язок між клієнтом та супутником. А ще супутниковий Інтернет ННО забезпечує більше покриття порівняно з ГНО, оскільки використовує мережу супутників, які здатні переміщатися та охоплювати різні області Землі.

Якими способами можна підключити супутниковий Інтернет

Існують два способи підключення до мережі через супутник:

1. Односторонній (асиметричний) спосіб. У цьому випадку для прийому інформації використовується супутниковий канал, а для передачі — доступні наземні канали. Такий спосіб здебільшого підходить для передачі невеликих обсягів інформації. Якщо наземний Інтернет працює повільно, використовувати разом з ним асиметричний доступ є дієвим рішенням.
2. Двосторонній (симетричний) спосіб. Тут і прийом, і передача даних відбувається виключно через супутникові канали. Симетричний спосіб підключення супутникового Інтернету здобув найбільшу популярність, а технологія надання послуги отримала назву VSAT.

Підключення до супутникового Інтернету асиметричним способом не вимагає серйозних фінансових вкладень і може бути організовано самостійно. Для цього знадобиться комплект з такого обладнання:

• Приймаюча антена (як для супутникового TV).
• Підсилювач (LNB), який конвертуватиме отриману інформацію (повний аналог приладу для прийому TV сигналу).
• Плата прийому для отримання інтернет-сигналу (або TV сигналу, але не одночасно з Інтернетом).
• Аналоговий модем, або підключення ADSL чи Wi-Fi.

Симетричний доступ вже обходиться дорожче, оскільки потребує використання складного технічного обладнання і професіональної допомоги зі встановленням:

• Супутникова тарілка для Інтернету діаметром не менше 1,2 м (TV антени не підходять).
• Підсилювач та передавач для встановлення безпосередньо на антену.
• Термінальне обладнання, яке працює як на прийом, так і на передачу супутникового сигналу, а також здійснює маршрутизацію трафіку.

Для роботи супутникового Інтернету використовуються три діапазони: C, Ku, Ka. Найбільшу зону покриття і, відповідно, популярність має діапазон Ku — тут застосовуються невеликі антени та відносно недорогі передавачі. Останніми роками все більшої популярності набирає супутниковий Інтернет діапазону Ка: він працює за допомогою стандартних антен діаметром 0,75 м і на виході забезпечує досить прийнятну швидкість – 5 Мбіт/с. Найменш розповсюдженим на сьогоднішній день є діапазон С, який використовується виключно для одностороннього супутникового з'єднання.

Найпопулярніші учасники ринку супутникового Інтернету

Мабуть, найвідомішим супутниковим інтернет-сервісом сьогодні є Starlink, запущений у 2019 році компанією “SpaceX” Ілона Маска. Швидкість, з якою такий Інтернет завантажує дані, становить від 50 Мбіт/с до 150 Мбіт/с із середньою затримкою 20-40 мс. Таке рішення буде корисним для тих, хто використовує Інтернет для ігор, потокового перегляду TV передач і фільмів або працює з дому.

А ще нещодавно авіакомпанія “Qatar Airways” повідомила, що запустить у своїх літаках безкоштовний швидкісний Інтернет від Starlink. Запланована швидкість Інтернету буде становити до 350 Мбіт/с, що дозволить пасажирам грати в ігри, мати доступ до VPN, переглядати спортивні трансляції тощо. Це вже п'ята компанія, яка уклала партнерську угоду зі “SpaceX” (з нею вже співпрацюють “JSX”, “Hawaiian Airlines”, “AirBaltic” та “ZIPAIR”).

Один з найстаріших провайдерів супутникового Інтернету на ринку — HughesNet. Він орієнтований на клієнтів США та пропонує інтернет-послуги зі швидкістю завантаження від 25 Мбіт/с до 50 Мбіт/с та середньою затримкою 600 мс.

А от Kuiper Systems є відносно новим проєктом від компанії “Amazon”. Відповідно до нього в найближчі 10 років заплановано запуск 3236 супутників для надання послуг високошвидкісного Інтернету клієнтам по всій земній кулі.

Плюси та мінуси супутникового Інтернету

Серед ключових переваг супутникового Інтернету варто відзначити три:

1. Здатність забезпечувати високошвидкісний доступ до Інтернету у приватних будинках та на підприємствах у сільській місцевості, розташованих далеко від великих міст, які не обслуговуються традиційними інтернет-провайдерами.
2. Незалежність роботи від наземних комунікацій (зокрема, доступність інтернет-зв'язку під час вимкнень світла за умови роботи обладнання на резервному живленні).
3. Відсутність необхідності прокладати інтернет-кабелі.

Разом з тим супутниковий Інтернет має низку недоліків:

1. Необхідний для підключення комплект обладнання коштує дорого для середньостатистичного українця (одна антена — від 300 до 500 дол.) і доставляється впродовж кількох місяців.
2. Устаткування реєструється на конкретного користувача та адресу користування (тобто, в разі придбання вживаного терміналу, а не на офіційному сайті, Ви не зможете звернутися в техпідтримку та отримати професійну допомогу в разі потреби).
3. Якість зв'язку залежить від погодних умов та чутлива до наземного сигналу.
4. Сигнал надходить із значною затримкою.
5. Рівень абонентської плати значно вищий порівняно з тарифами наземних провайдерів.
6. Можливість безлімітного користування відсутня (а якщо і є безліміт, то такий тариф має дуже високу вартість).
7. Високошвидкісним підключення є лише за договором, адже фактична швидкість передачі даних досить низька.
8. Надання послуги обмежене регіонами, де доступна супутникова мережа.
9. Не всі наземні провайдери підтримують з'єднання із супутниковим оператором.

Якщо Вам потрібен стабільний Інтернет для особистих або професійних цілей, а супутниковий є надто дорогим варіантом, оптимальне рішення — підключити Інтернет за технологією PON. Лінія буде енергонезалежною, і за умови резервного заживлення обладнання Ви зможете користуватися Інтернетом навіть тоді, коли світло на районі буде відсутнім. Дізнатися, чи є за Вашою адресою технічна можливість підключити оптичний Інтернет від “Макснет”, можна за телефоном 0800-31-0800.