IoT-пристрої вдома: чи шпигують вони за вами?

Чи справді розумні пристрої за нами стежать

IoT — це мережа пристроїв, які підключаються до Інтернету й можуть передавати та отримувати дані. Кожен з них працює просто: отримує сигнал, виконує дію і передає інформацію назад на сервер. Але з часом ці дрібні сигнали складаються в досить точну картину повсякденного життя.

Поширений міф — що виробники спеціально підслуховують користувачів або стежать за ними. Насправді більшість розумних пристроїв не є активними постійно. Наприклад, розумна колонка вмикається лише після ключової фрази, а камера передає відео тільки тоді, коли це передбачено налаштуваннями.

Проблема в іншому. Дані можуть потрапити не туди не через змову компаній, а через слабку безпеку. Стандартні паролі, відсутність оновлень, нестабільне з’єднання або застаріле обладнання відкривають двері для стороннього втручання. Це радше схоже не на шпигунство, а на ситуацію, коли двері в квартиру зачинені, але ключ лежить під килимком.

Які пристрої потребують найбільшої уваги

Найчутливішими вважаються ті гаджети, які мають доступ до камери або мікрофона. Саме вони викликають найбільше запитань і страхів. Проте ризик часто зростає не через сам пристрій, а через те, як він підключений і налаштований.

Особливо це стосується дешевих або маловідомих брендів, які рідко отримують оновлення. З часом такі пристрої можуть залишатися «відкритими» для вразливостей, навіть якщо зовні працюють справно.

Роботи-пилососи

Щоб орієнтуватись у приміщенні, сучасні пилососи іноді використовують досить просунуті системи навігації: датчики, лазерні LIDAR-сканери, а в деяких моделей — вбудовані камери. У більшості випадків ці камери потрібні лише для орієнтації в просторі — вони визначають предмети й об’єкти, щоб пилосос краще обходив перешкоди. Однак коли такі зображення зберігаються в хмарі чи передаються на сторонні сервери для обробки штучним інтелектом, це може стати приводом для хвилювання.

Тобто технічно робот може створювати карту ваших кімнат і розпізнавати об’єкти на ній. Якщо система обробки даних не налаштована правильно, це може створити ризики витоку або неправильного доступу до цих даних.

Так, у 2022 році увагу до теми приватності розумних пристроїв привернула стаття MIT Technology Review під назвою «A Roomba recorded a woman on the toilet» («Робот-пилосос Roomba записав жінку на унітазі»). У ній йшлося про витік зображень, зроблених роботом-пилососом Roomba j7 компанії iRobot: окрім інтимного фото, у відкритий доступ потрапили знімки інтер’єру будинку, меблів і планування. Спочатку ці матеріали використовувалися стартапом Scale AI для навчання штучного інтелекту, а згодом частина з них поширилася в мережі.

Хоча публічно з’явилися лише окремі кадри, журналісти з’ясували, що йдеться про масив у понад 2 млн зображень. Саме після цього випадку багато користувачів уперше замислилися, які дані збирають роботи-пилососи, і чи справді «розумна» техніка може становити ризик для конфіденційності.

Але навіть якщо пилосос не має камери, він може збирати іншу інформацію: про звички користувача, дані про план приміщення, маршрути, час роботи тощо. Такі дані, зокрема, можуть відправлятись виробнику для покращення алгоритмів прибирання або підтримки пристрою.

Розумні колонки

Розумні колонки стали звичними помічниками в будинку: вони вмикають музику, керують світлом, ставлять нагадування й відповідають на запитання. Щоб це працювало, пристрій постійно «чекає» на ключову фразу, а отже — його мікрофон завжди активний. Саме цей принцип роботи й викликає найбільше занепокоєння щодо приватності.

Виробники запевняють, що колонка не записує все підряд і активується лише після команди. Проте на практиці можливі помилкові спрацювання. Показовий випадок стався у США з розумною колонкою Amazon Echo: пристрій неправильно розпізнав фрагменти звичайної розмови, записав її та автоматично надіслав аудіофайл людині зі списку контактів власника. Родина дізналася про це лише після того, як отримала повідомлення від знайомого, який почув їхню приватну бесіду. Компанія Amazon підтвердила інцидент і пояснила його ланцюжком голосових помилок.

Ця історія показує, що ризик полягає не стільки в умисному шпигунстві, скільки в особливостях роботи самих голосових асистентів на кшталт Alexa від Amazon або Siri від Apple. Короткі фрагменти розмов можуть зберігатися для покращення якості сервісу, і користувачі не завжди знають про це. Саме тому важливо перевіряти налаштування, вимикати збереження голосової історії, регулярно очищати записи та обмежувати доступ до облікового запису.

Домашні камери відеоспостереження

Багато людей встановлюють камери спостереження вдома, щоб почуватися спокійніше й контролювати ситуацію, не виходячи з кімнати. Можливість у будь-який момент подивитися, що відбувається біля дверей або у дворі, дійсно додає відчуття безпеки. Водночас варто пам’ятати, що за відсутності належного захисту доступ до таких камер можуть отримати й сторонні.

Показовим став випадок у США, коли хакер зламав систему безпеки Nest і протягом тривалого часу мав доступ до домашньої мережі: він спілкувався з дитиною через камеру, змінював налаштування клімату в будинку та спостерігав за родиною, поки злом не виявили. Саме тому фахівці радять обов’язково використовувати двофакторну аутентифікацію, щоб кожна спроба входу в систему підтверджувалась повідомленням на телефон або електронну пошту.

Смарт-телевізори

Смарт-телевізори давно перестали бути просто екранами для перегляду ефірних каналів. Вони постійно підключені до Інтернету, мають власні застосунки, голосове керування та персональні рекомендації контенту. Щоб усе це працювало, телевізор аналізує, що саме ви дивитесь, як часто вмикаєте пристрій і якими сервісами користуєтесь. Для більшості користувачів це виглядає як дрібна плата за зручність, але з часом такі дані формують досить точний цифровий портрет звичок родини.

Причому це не лише теорія. Дослідження фахівців Північно-Східного університету та Імперського коледжу Лондона показали, що деякі смарт-телевізори, зокрема моделі Samsung, LG, Roku та Amazon Fire TV, передавали дані про IP-адресу, місцезнаходження та поведінку користувачів навіть тоді, коли ті не користувалися стримінговими застосунками. Частина цієї інформації потрапляла не лише виробникам, а й стороннім компаніям та рекламним сервісам.

Окрему увагу варто звернути на телевізори з вбудованими мікрофонами або камерами. Вони створені для відеодзвінків і голосового керування, але стандартно можуть бути активними. Саме через використання технології Automatic Content Recognition (ACR) — автоматичного розпізнавання контенту — регулятори у США подали позови проти низки виробників, звинувативши їх у зборі даних про перегляд без чіткого інформування та згоди користувачів.

У підсумку смарт-телевізор не є загрозою сам по собі, але, як і будь-який IoT-пристрій, потребує уваги. Перевірка налаштувань конфіденційності, вимкнення зайвих функцій відстеження, регулярні оновлення та надійне інтернет-з’єднання допомагають зберегти баланс між комфортом і безпекою під час перегляду.

Як зменшити ризики

Говорячи про безпеку пристроїв Інтернету речей, слід пам’ятати: стабільне з'єднання, правильні налаштування і відповідальний вибір моделей — це три складові безпечного «розумного будинку», де комфорт не суперечить приватності.

Якщо зв’язок нестабільний, пристрої можуть працювати з помилками, пропускати оновлення або поводитися непередбачувано, що збільшує ризики для приватності. Саме тому для сучасного дому важливий не просто швидкий, а стабільний і надійний Інтернет. Підключення від Макснет дозволяє розумним пристроям працювати так, як належить: без збоїв, зависань і «дивної» поведінки. Коли мережа працює впевнено, зменшується і ймовірність проблем із безпекою.

Однак навіть найкраще інтернет-з'єднання не замінить уваги з боку користувача. Щоб мінімізувати ризики, варто дотримуватися наступних правил:

• Змінюйте стандартні паролі одразу після підключення пристрою та використовуйте складні, унікальні комбінації для кожного гаджета.
• Увімкніть двофакторну аутентифікацію, якщо вона доступна, особливо для камер, колонок і керування «розумним будинком» через застосунок.
• Регулярно оновлюйте прошивку та застосунки — саме оновлення часто закривають виявлені вразливості.
• Перевіряйте налаштування приватності — вимикайте збереження історії голосових команд, зайві журнали активності та передачу даних, якщо вони вам не потрібні.
• Обмежуйте доступ до камери та мікрофона — вимикайте їх, коли не користуєтеся, або використовуйте фізичні шторки.
• Розділяйте мережі — за можливості підключайте IoT-пристрої до окремої Wi-Fi-мережі, не тієї, де зберігаються ваші робочі або особисті дані.
• Обирайте відомих виробників, які регулярно випускають оновлення та відкрито говорять про політику обробки даних.
• Періодично перевіряйте список підключених пристроїв у роутері — це допоможе помітити підозрілу активність.

Коли техніка налаштована правильно, а мережа працює стабільно, сучасні технології залишаються на вашому боці — комфортними, безпечними й під контролем.