IoT: «Дивний новий світ» чи «Небезпечні зв'язки»?

Про технологію

Інтернет речей або Internet of Things (IoT) — пов’язані в мережу пристрої, які здатні працювати з даними, отриманими із зовнішніх сервісів. Першою в світі інтернет-річчю був тостер Джона Ромкі, підключений до Інтернету в 1990 році.

Говорячи про Інтернет речей, мають на увазі всі пристрої, якими можна керувати віддалено. Технологія широко застосовується на промислових підприємствах і в «розумних будинках». Яскравий приклад — термостат, який аналізує кількість людей у приміщенні і погоду, виставляючи оптимальний температурний режим. Також сучасні будинки обладнують датчиками диму та присутності, які дозволяють створити комфортну і безпечну атмосферу в приміщенні. За допомогою IoT віддалено можна виставляти комфортний рівень освітлення в різний час доби і регулювати роботу акустичної системи.

Частиною IoT можуть бути навіть звичайні вікна. Можна відкрити «розумне вікно» перед поверненням з роботи або виставити режим, коли в дощ чи при різкому зниженні температури воно буде закриватися самостійно.

Рекламний бізнес, як ніякий інший, зацікавлений у популяризації Інтернету речей. Він стане потужним джерелом таргетованої реклами. Наприклад, коли в холодильнику будуть закінчуватися продукти, на екран буде виведена реклама супермаркету.

В цілому, IoT сьогодні впроваджується в багато сфер, допомагаючи слідкувати не тільки за будинком, але й за переміщенням транспорту, енергоспоживанням і показниками організму.

Переваги

Інтернет речей дозволить зробити життя людей простішим і зручнішим, підвищити продуктивність праці, мінімізувати вплив людського фактора у виробничому процесі. Застосування технології також буде корисним у наступних напрямках:

• спрощення моніторингу і контролю за станом об'єктів;
• можливість швидкої діагностики несправності обладнання та підвищення його продуктивності;
• реалізація самостійного контролю ефективності та здатність автономно регулювати роботу.

Підводні камені

Об'єднувати таку велику кількість пристроїв в мережу небезпечно. Побутову техніку набагато складніше захистити від злому, ніж комп’ютер або телефон на повноцінній ОС. Навіть найсучасніший антивірус може запросто пропустити загрозу, яка проникає в комп’ютер не зовні, а з домашньої мережі.

Конфіденційність даних є основною проблемою технології IoT. Так, за 2019-2020 роки було зафіксовано понад 105 млн атак на IoT-пристрої, здійснені з 276 тис. унікальних IP-адрес.

Інша проблема — складність обробки великого обсягу інформації. Популяризація технології потребує збільшення продуктивності серверів, які її обслуговують і яким необхідне місце та великі запаси енергії.

Бути чи не бути?

«Інтернету речей потрібна фундаментально нова модель безпеки», — стверджує Дан Кауфман, директор Information Innovation Office в DARPA. Якщо компанії-виробники будуть працювати над забезпеченням безпеки IoT так само активно, як ведуть розробки нових напрямків, проблема конфіденційності швидко відійде на другий план. Одним з рішень, які застосовуються в цілях безпеки вже сьогодні, є підтримка IoT приватними хмарними сервісами.

Великі компанії вже знаходять рішення з оптимального розміщення серверів, щоб зменшити витрати на споживання енергії, оренду площ і охолодження. Яскравий приклад — розміщення дата-центру Microsoft на дні Північного моря недалеко від Шотландії.

Експерти кажуть про те, що для повсюдного втілення в життя IoT необхідно спочатку впровадити 5G мережі. Вони зможуть забезпечити стабільне з'єднання великої кількості пристроїв на високій швидкості. Щоб реалізувати потенціал Інтернету речей, потрібно, щоб виробники обладнання, мобільні оператори, влада і користувачі об'єднали зусилля. За такої взаємодії заради загальної мети Інтернет речей стане реальністю дуже швидко.