Помилка
Помилка
Помилка
Підписка оформлена
Заявка успішно відправлена
Помилка
Повідомлення відправлено
Помилка
За Вашою адресою є покриття «Макснет»
Заявка успішно відправлена
Покриття відсутнє
Помилка
Відгук успішно відправлено
Помилка
Відгук успішно відправлено
Помилка
Запит успішно відправлено
Помилка
Резюме успішно відправлено
Заявку на перенесення домену успішно відправлено
Помилка
30.06.2023
Пристрої
17828
Сьогодні просунуті користувачі говорять про те, що потрібно переходити з жорстких дисків на твердотільні накопичувачі. Давайте розберемося, в чому відмінності цих запам'ятовуючих пристроїв, чому існує така тенденція, і поговоримо про її обгрунтованість.
Особливості і застосування
Абревіатура HDD розшифровується як hard disk drive, а сам пристрій частіше називають жорстким диском. Ще років п’ять тому HDD встановлювали в якості накопичувача даних практично в усі ноутбуки і ПК. Зараз 99% ноутбуків, представлених у продажу, без HDD (тільки з SSD, про які мова піде далі).
Жорсткий диск схожий на програвач і має з магнітофоном схожий принцип роботи. Всередині корпусу розташовано кілька намагнічених алюмінієвих пластин. Під час запису і зчитування вони обертаються зі швидкістю близько 250 обертів/сек, видаючи характерний шум. Зчитуюча головка в цей час знаходиться в кількох нанометрах від пластин. На один такий диск може поміститися кілька ТБ інформації, однак швидкість запису і читання не є високою. Тому рекомендується використовувати жорсткі диски для систем, в яких інформація буде зчитуватися і записуватися нечасто: в якості домашнього сховища, носія для резервного копіювання або сервера під відеоспостереження.
Твердотільні накопичувачі SSD
Solid-state disk — немеханічний пристрій пам’яті на основі набору мікросхем, які компактно розташовані на одній платі, і контролера. Принцип роботи схожий з функціонуванням звичайної флешки. Твердотільні накопичувачі сьогодні застосовуються переважно в якості запам'ятовуючих пристроїв у компактних гаджетах: смартфонах, нетбуках, планшетах і ноутбуках.
SSD повільно, але впевнено витісняють жорсткі диски з ужитку, маючи перед ними низку переваг.
Переваги й недоліки
Один з головних недоліків HDD — наявність деталей, які обертаються, що забезпечує шум і нагрівання при роботі. SSD не містить рухомих частин, тому даного недоліку позбавлений. Виключення складають SSD з інтерфейсом PCIe, які можуть сильно нагріватися, тому на сучасних материнських платах середнього і преміум сегменту в комплекті з SSD формату M2 йде радіатор. Також твердотільний накопичувач менше за габаритами і значно легше. SSD характеризується обмеженою кількістю циклів перезапису, однак операції читання і запису виконуються значно швидше, ніж у жорстких дисках. HDD споживають більше енергії і сильніше схильні до впливу електромагнітних полів.
HDD потребують регулярної дефрагментації для підтримання продуктивності. SSD, на відміну від HDD, стійкі до перепадів температур, вібрацій і ударів, однак у разі пошкодження даних практично не піддаються відновленню.
Існує компромісне рішення — гібридні накопичувачі. У них поєднані переваги HDD і SSD: великий об'єм при високій швидкодії і доступній ціні.
Порівняння у цифрах
SSD у 15 разів швидше, ніж HDD, справляється із завантаженням системи.
Споживання у піковому навантаженні:
HDD — до 7 Вт;
SSD — до 2 Вт.
Висновок: перехід на SSD знизить споживання електрики підсистемою зберігання даних на 80%.
Максимальна ємність сучасних SSD — 8 ТБ, HDD — 20 ТБ.
Максимальна швидкість читання для HDD — до 90 Мб/с, час доступу — 13 мс.
Для SSD середній показник швидкості — 600 Мб/с, час доступу — 0,2 мс.
Трохи про інтерфейси
Дуже важлива не тільки технологія, за якою виготовлений ЗП, але і який інтерфейс у ньому використаний.
Інтерфейс — пристрій, який перетворює сигнал і передає його від одного компонента системи до іншого (у даному випадку — від диска до сервера).
Сьогодні найбільш розповсюджені SATA (Serial Advanced Technology Attachment) і SAS (Serial Attached SCSI) інтерфейси. SATA відстає від SAS у швидкодії, зате він більш доступний. Вважається, що застосування SAS обгрунтоване тільки в навантажених системах, які обробляють велику кількість запитів одночасно. SATA застосовується більш широко і підходить для роботи з об’ємними, але не навантаженими системами.
HDD можна підключати через обидва ці інтерфейси, а для SSD використовується SATA та інші типи інтерфейсів.
На всіх сучасних материнських платах є роз’єм M2 для підключення SSD відповідного формату. Такі SSD можуть працювати як через звичний інтерфейс SATA, так і через більш швидкісний PCIe — це залежить від материнської плати і самого SSD.
Також на прийняття рішення про вибір SSD впливає і форм-фактор — форма і розмір твердотільного накопичувача:
Чи варто переходити на SSD
У системах зберігання даних, де швидкість їх обробки — не пріоритетне завдання (до таких належать: сховища даних, системи резервного копіювання, кодування відео, керування даними і об’ємні, але не навантажені сервери), рекомендується використовувати HDD.
Якщо у Ваших пріоритетах швидкість роботи домашнього комп’ютера або ноутбука, перехід на SSD дасть бажаний результат. Комп’ютер буде швидко завантажувати ОС і виконувати команди, витрачати менше енергії, не так сильно нагріватися. Також для SSD потрібно значно менше місця в корпусі (з ним можна зібрати мініатюрний системний блок). Крім комп’ютерів, твердотільні накопичувачі будуть кращим рішенням у високонавантажених системах і CMS. У сучасних реаліях в якості основного диска для системи однозначно варто придбати SSD, а при виборі другого накопичувача звертати увагу на необхідний об'єм. Для дійсно великих об’ємів (більше 2 ТБ) має сенс придбати HDD, оскільки в цьому разі різниця в ціні буде суттєвою.
CMS — система керування вмістом. Її основна мета — організувати спільний процес створення і редагування вмісту. Застосовується на підприємствах і для роботи з веб-вмістом..
Якщо Ви не готові до великих витрат, але потребуєте сховища, ми будемо раді допомогти з консультацією (контакти) з вибору ЗП, а також надамо своє хмарне сховище даних для будь-яких Ваших завдань.
Оцінити
5.0
Поділитися
Коментарі
0
Еще комментарии