0800-31-0700 для нових абонентів
0800-31-0800 технічна підтримка

Інтернет в Україні та Європі: порівняння особливостей сервісу

Головна /

Блог

/

Інтернет в Україні та Європі: порівняння особливостей сервісу

Інтернет в Україні та Європі: порівняння особливостей сервісу

26.02.2024

Iнтернет

831

За даними European Internet Statistics, станом на січень 2024 року середньостатистичний користувач Інтернету проводить в мережі близько 6 годин 40 хвилин щодня. Наскільки продуктивно використовується цей час, залежить від надійності з'єднання та зручності сервісу. А вони відрізняються, якщо порівнювати не тільки різних провайдерів, а й різні регіони. Тож ми вирішили більш детально вивчити це питання в розрізі України та Європи і поділитися результатами з вами.

За останні два роки українські провайдери довели, що здатні справлятися з викликами сьогодення, а також мають потенціал для подальшого розвитку та нових досягнень. І вже сьогодні світовим операторам зв'язку є чому повчитися у своїх колег з телекомунікаційної галузі України та застосовувати у своїй практиці.

Інфраструктура та інтернет-покриття

Типова інтернет-інфраструктура складається з маршрутизаторів, волокна як транспортного середовища та електроенергії для живлення всієї системи. Втрата потужності або значне пошкодження основних волокон означає припинення роботи Інтернету. З огляду на те, що воєнні дії на території Україні все ще тривають, у планах Міністерства цифрової трансформації України використовувати підземний спосіб прокладання кабелю в окремих регіонах. Це дозволить жителям залишатися на зв’язку навіть у критичних умовах, а працівникам провайдерів — не ризикувати своїми життями, як при виїздах на ремонтні роботи після руйнувань критично важливої інфраструктури.

Попри постійне знищення інфраструктури в Україні, станом на травень 2023 року, за даними Міністерства цифрової трансформації, Інтернетом було покрито 91% країни. До повномасштабного вторгнення в Україні планували забезпечити доступом до Інтернету всі населені пункти у 2022 році і підключити до мережі 95% абонентів до кінця 2023 року.

Швидкість інтернет-з'єднання

Згідно звітних даних, опублікованих на інтернет-порталі Cable.co.uk, середня швидкість Інтернету в Західній Європі станом на середину 2023 року становила 118,69 Мбіт/с. Цей показник був вищим за аналогічний у Північній Америці (94,02 Мбіт/с), країнах Балтії (80,09 Мбіт/с) та Східній Європі (67,92 Мбіт/с).

Більш повільна швидкість Інтернету у менш розвинених європейських країнах зумовлена кількома причинами:

  • По-перше, у Східній Європі широко використовуються мідні кабелі. Порівняно з оптоволокном, яке активно застосовується в інших регіонах світу, швидкість передачі даних по мідних кабелях нижча.
  • По-друге, поширення широкосмугового доступу до Інтернету у східно-європейському регіоні ускладнюється деякими географічними особливостями. Наприклад, Греція має густу мережу островів, що ускладнює будівництво оптоволоконних мереж на її території.

Також варто зазначити, що швидкість інтернет-з’єднання у Європі суттєво відрізняється залежно від регіону: більш висока у містах і дуже повільна в сільській місцевості.

За даними Speedtest by Ookla станом на грудень 2023 року Україна посідала 67-е місце за швидкістю фіксованого Інтернету (75,14 Мбіт/c). Але навіть в умовах постійного знищення інфраструктури українські провайдери стабільно працюють над підвищенням середньої швидкості, намагаючись забезпечити користувачів швидкісним та надійним Інтернетом. До речі, гігабітний Інтернет, який швидший за максимальні стандарти, теж доступний в Україні.

Обладнання та технології


До лютого 2022 року однією з переваг української мережі був оптоволоконний Інтернет. З початком повномасштабної війни запити на підключення послуг через оптоволокно стрімко зросли. З огляду на підвищений попит з боку користувачів великі оператори українського ринку збільшили інвестування у розширення власних мереж та будівництво нових зон гігабітного Інтернету за сучасною та енергонезалежною технологією GPON. Прагнучи до енергонезалежності своїх мереж, великі провайдери забезпечують резервування всіх критично важливих елементів телеком-інфраструктури за допомогою сучасного обладнання.

Останніми роками в Європі спостерігається тенденція до зростання інвестицій в оптоволоконну інфраструктуру з метою модернізації мереж, прокладених з використанням мідних кабелів. Це сприяє збільшенню швидкості кабельного Інтернету та підвищенню якості інтернет-послуг.

Енергонезалежність мереж

Разом із цим словосполученням на думку одразу спадать блекаути, які досить часто мали місце в осінньо-зимовому періоді 2022-2023 років. З вимкненням світла у частини користувачів зникав й Інтернет. Тоді як користувачі послуг на базі GPON-технології та зарезервованим з двох боків обладнанням мали доступ до інтернет-зв'язку навіть під час вимкнень електрики.

Для ринку Україні технологія GPON є відносно новою, тоді як вона вже встигла набути популярності у Європі, США, Японії. Перехід на енергонезалежні мережі на базі GPON технології — саме те рішення, які довело свою ефективність в умовах українських реалій. Розвитку процесу також сприятиме модернізація телеком-обладнання, яка запланована в рамках проєктів Міністерства цифрової трансформації України. Одним з таких є спільний проєкт Мінцифри та Nokia щодо оновлення обладнання телеком-операторів на прифронтових територіях.

Важливу роль у підтримці безперебійного живлення на вузлах українських провайдерів ще до війни відігравали магістральні оператори зв'язку. Завдяки їхній підтримці мережі, що повʼязують Україну з Європою, могли функціонувати протягом кількох діб в разі відсутності електроживлення через непогоду (за умови забезпечення станцій та вузлів провайдерів батареями).

Кібербезпека


Ми живемо в епоху, коли Інтернет найбільше потерпає від кіберзагроз. Під прицілом хакерів знаходяться як приватні користувачі, так і компанії будь-якого масштабу. Особливо гострого значення ця проблема набула в Україні. За офіційними даними, у 2023 році кількість кібератак зросла майже на 16% порівняно з 2022 роком. Тож наразі українським спеціалістам доводиться працювати над посиленням захисту критичної інфраструктури від DDoS-атак та інших загроз. Також українським урядом створено спеціальний підрозділ кібербезпеки та запроваджено низку нових безпекових заходів. А інтернет-провайдери рекомендують бізнес-клієнтам користуватися телеком-інструментами захисту, а також потурбуватися про резервування своїх даних.

У європейському регіоні теж спостерігається збільшення кількості кібератак на критичну інфраструктуру, держустанови та підприємства. А оскільки Європа зазвичай дотримується високих стандартів щодо захисту конфіденційності даних, то відповідно й інвестує в дослідження та розробку передових технологій кібербезпеки для боротьби з кіберзлочинцями.

Доступність Інтернету

Як свідчать дані Digital Quality of Life Index, станом на 2023 рік за рівнем доступності Інтернету перше місце в загальному рейтингу серед європейських країн посідала Франція, тоді як Україна обіймала 46-е. При цьому українців вже не здивуєш наявністю Інтернету в бомбосховищах Харкова, Києва та інших великих міст. Адже з березня 2022 року українські інтернет-провайдери, серед яких і “Макснет”, підключили сотні захисних споруд до фіксованого Інтернету Wi-FI по всій Україні, щоб навіть там люди залишалися на зв'язку з близькими.

Також слід зазначити і той факт, що з початком повномасштабного вторгнення значна частина користувачів переїхала до західних регіонів нашої країни. Але місцеві телекомунікаційні мережі не були розраховані на велику кількість споживачів інтернет-послуг, через що виникали труднощі в їхній роботі. Щоб усунути проблеми, провайдери почали працювати над покращенням доступності та якості зв’язку в сільській місцевості. Згідно звіту Мінцифри у травні 2023 року, з 2021 року понад 1 млн українців у 3268 селах отримали доступ до швидкісного Інтернету, а у 2023 році 6 тис. українців вперше отримали доступ до цієї послуги.

Ціни і тарифи


Ціни на послуги цифрового з'єднання як у Європі, так і в Україні залежать від вибраної компанії та швидкості трафіку. Але щомісячна вартість послуг європейських провайдерів переважно в рази вища, ніж в Україні. Наприклад, у Німеччині користування Інтернетом, підключеним за DSL технологією (або на основі стаціонарного телефону), обходиться у суму близько 25 євро/міс. за 16 Мбіт/с. Кабельний Інтернет коштує близько 35 євро/міс. за 50 Мбіт/с і при цьому є менш надійним, ніж DSL.

Вартість інтернет-послуг в Україні теж залежить від типу підключення (приватні особи або бізнес), швидкості та обсягу тарифного пакету, регіону підключення. У 2023 році ціни за користування домашнім Інтернетом швидкістю до 100 Мбіт/с коливалися в межах 100-450 грн/міс, вартість Гігабітного Інтернету складала від 220 до 600 грн/міс.

Надання та відмова від інтернет-послуг

Говорячи про європейський ринок, оформити договір на підключення домашнього Інтернету тут можна онлайн. Також більшість інтернет-контрактів передбачає надання користувачам відповідного обладнання (стаціонарного телефону, якщо йдеться про DSL-підключення, або роутера, якщо клієнт замовляє Wi-Fi Інтернет). В Україні ж зазвичай необхідне обладнання потрібно замовляти додатково (наприклад, абонентський термінал при підключенні послуг за технологією GPON).

В цілому за рівнем якості наш локальний інтернет-сервіс можна вважати кращим за європейський. Так, якщо в Україні отримати замовлені послуги можна впродовж найближчих днів з дати оформлення заявки, то в більшості європейських країн клієнти можуть тижнями чекати на них. Наприклад, у тій же Німеччині доставку маршрутизатора та підключення помешкання до мережі очікують не менше двох тижнів. Довго доведеться очікувати і на візит майстра з метою виконання ремонтних робіт (до того ж, така послуга і коштує дорого). Також швидко не вдасться і відмовитися від послуг, оскільки більшість провайдерів потребують від абонентів сповіщати про таке рішення за 3 місяці (лише деякі дозволяють сповістити про це за місяць).

Ще одна особливість німецьких операторів: зазвичай вони пропонують інтернет-контракти мінімальним терміном 2 роки. Для тих, кому такий довгостроковий варіант не підходить, є контракти з можливістю анулювання в будь-який час, але з щомісячною доплатою у 2-3 євро.

Висновки

Можемо підсумувати, що інтернет-система України виявилася досить гнучкою для тих складних умов, в яких їй доводиться працювати останні кілька років. Так, вітчизняні послуги Інтернету ще не за всіма параметрами дотягують до європейських стандартів, але при цьому є більш доступними для населення та бізнесу. Це пояснюється тим, що на українському телеком-ринку, на відміну від європейського, величезна конкуренція, що стимулює провайдерів надавати високошвидкісний доступ до Інтернету за невисокими цінами і з підвищеним рівнем сервісу.

Коментарі

0

Еще комментарии