В умовах війни, в тому числі інформаційної, важливим чинником збереження психологічної рівноваги кожного українця є дотримання правил інформаційної гігієни. Як відрізнити правду від брехні та яким джерелам варто довіряти в наш час? Саме про це і розповідаємо в цій статті.
Основні правила інформаційної гігієни
Інформація — це нова валюта. І щоб не стати жертвою дезінформації та не бути ошуканими, радимо вам дотримуватися простих правил:
1. Дослухатися до думки професіоналів
Сьогодні ледь не кожен, хто висловлює свою думку з того чи іншого питання в публічному просторі, вважає себе експертом. Але насправді далеко не кожен з таких людей є фахівцем з тем, які піднімає. Зазвичай фахівці вдаються до обговорення питань однієї або максимум кількох суміжних областей, не більше. Якщо ж інтернет-користувач коментує все підряд, не оперуючи фактами, та ще й надто емоційно, професіоналом його навряд чи можна назвати. Тож вмикайте критичне мислення і ставте собі відповідні запитання:
- Кому може бути вигідним розповсюдження такої інформації?
- Чому мені її повідомляють?
- Якої реакції від мене очікує автор (чи розповсюджувач) повідомлення?
2. Перевіряти інформацію
Наразі користувачами соцмереж (особливо Facebook) шериться величезний обсяг неправдивої інформації (щодо зниклих безвісти, фінансових зборів та ін.). Тож якщо ви на всі 100% не впевнені у достовірності побаченого посту чи сторис, не піддавайтеся емоціям та не діліться неперевіреною інформацією зі своїм колом спілкування в соцмережах чи месенджерах.
Щоб розібратися, натрапили ви на фейк або ні, радимо прискіпливо перевіряти вже викладене та за можливості обговорювати питання з компетентною людиною. Слід або відшукати першоджерело, або з'ясувати, чи підтверджена ця інформація офіційними джерелами. І якщо інформації ніде немає, то варто замислитися, чому людина її поширює: або несвідомо, або тому, що працює на ворога. А якщо ви самі створюєте контент, не викладайте непідтверджені факти, які можуть підхопити та поширити далі ваші друзі та підписники.
3. Не “купуватися” на гучні заголовки
Кричущі заголовки є примітивним, але дієвим способом привернення уваги читачів до себе. Але досить часто вони зовсім не відповідають змісту матеріалу або навіть перекручують його. Тож якщо ви бачите такий заголовок, не беріть на віру написане.
4. Очистити свій інформаційний простір
Час від часу корисно робити “прибирання” у соцмережах: переглядати списки своїх друзів/підписок і видаляти з них ті сторінки, контент яких ви не хочете бачити у своїй стрічці. Або замість відписки можна скористатися функцією “не слідкувати”, яка є у Facebook, наприклад.
Якщо говорити про YouTube, то на цій платформі ви теж можете створити відповідний вашим вподобанням інформаційний простір. Для цього в разі пропонування вам контенту, який ви не хочете дивитися, позначайте його як “нецікавий”, а під тим, що вам подобається, ставте лайки. Таким чином алгоритми будуть формувати дійсно цікаві для вас рекомендації.
Загалом повідписуйтеся від усіх джерел інформації, з якими не хочете контактувати. Натомість сформуйте для себе шорт-ліст надійних джерел з трьох-п’яти ЗМІ. З їх допомогою ви зможете бути в курсі актуальних подій в Україні та світі, а також стежити за можливим спростуванням новин, у які ви повірили та поділилися ними.
5. Дозувати використання соцмереж та дбати про свою безпеку в них
На скролінг стрічки в тій чи іншій соцмережі можна щодня витрачати купу свого часу. Щоб взяти цей процес під контроль, знайдіть у налаштуваннях свого смартфону відповідний інструмент чи завантажте програму для відстеження часу вашого перебування в тому чи іншому застосунку. Якщо виявиться, що його забагато, обмежте час свого онлайн-життя (наприклад, Instagram дозволяє встановити 30-хвилинне обмеження на день).
А для свого захисту в соцмережах рекомендуємо:- особливо ретельно перевіряти інформацію, якщо з нею взаємодіють боти;
- переглядати, на кого підписаний автор інформації, яка здається вам сумнівною;
- не додавати когось у друзі без перевірки їхньої сторінки в соцмережах, адже це можуть бути боти.
6. Використовувати українську мову в Інтернеті
Якщо ви досі не налаштували свій смартфон та інші гаджети на українську мову, зробіть це. Також встановіть українську в програмах і застосунках, якими користуєтеся. У Google, соцмережах формуйте інтернет-запити українською мовою. Як альтернативу українській в тих випадках, коли вона недоступна, можете використовувати англійську мову.
7. Контролювати час користування гаджетами
Багатьом з нас властива звичка перевіряти телефон ледь не через кожні 5 хвилин. Але треба усвідомити, що нічого страшного не станеться, якщо ви миттєво не відповісте на отримане повідомлення чи дзвінок (звісно, якщо вони не дуже важливі). Також корисно мінімум за півгодини до сну відкладати телефон, щоб мозок мав можливість розслабитися, і ви спокійно заснули.
Резюме
На нашу інформаційну “бульбашку” впливає все, з чим ми взаємодіємо в мережі. Тому з метою свого захисту від інформаційного “бруду” звертайте увагу на зміст інформації, форму її подання та ресурси, за допомогою яких вона розповсюджується. І якщо вас щось насторожує, не поспішайте реагувати лайком, коментарем або перепостом: завжди пам'ятайте про факт-чекінг.
Еще комментарии
Антон
20.06.2024
0
4
Відповісти