3 способи передачі об'ємних файлів

Чому це актуально

Розвиток технологій тягне постійне збільшення об'єму файлів, які передаються між користувачами. Гарний приклад — збільшення роздільної здатності зображень і відео. Старі фотографії важать близько 300 Кб, а сучасні — до 30 Мб.

Поштові клієнти не розраховані на пересилання файлів, які важать більше 50 Мб. Соціальні мережі і месенджери також не передбачають обмін об'ємними даними.

Хмарні сервіси

Хмара — найбільш популярне рішення описаного завдання. Це зручний сервіс, в який можна завантажувати файли і відкривати доступ до них одній людині, групі людей або використовувати тільки для себе. Ємність у всіх різна.

Кожен поштовий клієнт має хмарний сервіс (наприклад, Google Drive у Gmail). Найбільш захищеним на сьогодні є Mega, яка шифрує файли у хмарі. Найвідоміший і найшвидший файловий хостинг — Dropbox. На ньому можна створити папку, яка буде синхронізована так, що доступ можна отримати з будь-якого пристрою і з будь-якого місця.

Переваги:

• інтеграція в пошту дозволяє швидко і зручно відкривати доступ до файлів;
• наявність вбудованих інструментів перегляду і редагування файлів;
• можливість убезпечити дані (шифрування, захист паролем).

Недоліки:

• файл доступний тільки поки знаходиться у хмарі;
• завантаження файлу на сервер хмари займає час (потрібен час, щоб відправити і щоб завантажити);
• обмежений об’єм даних на диску.

Варто зазначити, що незважаючи на постійну модернізацію системи захисту даних користувачів, навіть найбільші хмарні сервіси часто стають метою атаки хакерів. Зловмисники крадуть і публікують інформацію або використовують її у власних цілях. Так, у серпні 2016 року в мережі з'явилися дані 68 млн користувачів Dropbox.

Передача файла у вікні браузера

Один з нвйпростіших і найзрозуміліших сервісів в цій категорії — Send Anywhere. Потрібно зайти на сайт сервісу і додати потрібні файлі, натиснувши + у розділі Send або перетягнувши їх у вікно. Після чого натиснути кнопку «Send» і передати отриманий код адресату. Щоб скопіювати код у буфер обміну, достатньо клацнути по ньому. Також для доступу до файлу можна використовувати згенерований QR-код.

Переваги:

• відсутність необхідності реєструватися;
• проста процедура обміну файлами;
• висока швидкість пересилання великих файлів;
• можливість користуватися для обміну файлами як веб-інтерфейсом, так і застосунками для Windows, MacOS, Linux, Android, iOS.

Недоліки:

• обмеження розміру файлу, що передається, в 10 Гб при безкоштовному використанні сервісу;
• час дії згенерованого коду при відсутності реєстрації на сайті send-anywhere.com всього 10 хвилин (при створенні безкоштовного облікового запису час збільшується до 2-х днів).

Utorrent

Торент звичний користувачам для завантаження кіно та ігор, однак мало хто використовує його, щоб роздавати власні файли. Такий формат передачі даних дуже зручний і безпечний. Для того, щоб почати пересилання, потрібно створити у програмі Utorrent файл з розширенням torrent («Файл» — «Створити» та вибрати об'єкт, який пересилається). Далі слід відправити цей файл (він буде важити кілька Кб) адресату.

Переваги:

• прямий канал передачі даних, в ході якого файли передаються з комп'ютера на комп'ютер без участі трекера;
• можливість одночасно роздавати файл кільком людям;
• висока швидкість завантаження в силу особливостей технології.

Недоліки:

• необхідність встановлювати софт (хоча цієї програми немає у рідкісних користувачів);
• не можна закривати програму або вимикати комп'ютер, поки інший користувач качает файл;
• щоб роздача працювала, потрібно зберігати файл на комп’ютері.

Правила вибору

Як бачите, явного фавориту немає. Якщо Ви хочете викласти файл в Інтернет і видалити його з комп’ютера, скористайтеся хмарою. Коли Вам потрібно, щоб файл завантажився швидко і прямо зараз — зупиніться на торенті. Якщо Ви не хочете встановлювати додаткове ПЗ, скористайтеся сервісами для передачі даних у браузері.

Якщо Ваша основна мета — безпека інформації, що передається, почніть користуватися домашнім мережевим сховищем (NAS).

NAS (Network Attached Storage) — сервер для зберігання даних, доступ до яких можна надавати різноманітним пристроям.

Зазвичай це кілька жорстких дисків у компактному корпусі. Таку систему легко масштабувати і адмініструвати. У сховище можна завантажувати величезну кількість даних і відкривати доступ до певних файлів іншим користувачам, не турбуючись про те, що інформація буде скомпрометована третіми особами.