Чим небезпечний кібербулінг і як захистити від нього дитину

Що таке кібербулінг

Перш за все давайте визначимось з поняттям кібербулінгу (або цифрового булінгу). Кібербулінг — це умисне цькування, приниження або залякування людиною або групою людей певної особи в онлайн-просторі (соцмережах, месенджерах, інтернет-спільнотах, електронних повідомленнях, відеоіграх), яке має систематичний та цілеспрямований характер.

Цілі кібербулінгу можуть відрізнятися залежно від його форми, але в будь-якому випадку вони пов’язані з завданням шкоди іншій людині — у першу чергу, психологічної. Однак, шкода може бути й фізичною або матеріальною, якщо насильство з онлайн-середовища перейде у реальну площину.

Найпоширеніші прояви кібербулінгу

За результатами соціологічного дослідження UNICEF, у 2023 році кожен п'ятий підліток в Україні зазнав інтернет-булінгу. Це досить високий показник, який свідчить про реальні небезпеки в Інтернеті для дітей.

Булінг з використанням сучасних цифрових технологій серед дітей може проявлятися в різних формах:

1. Розповсюдження чуток і брехні в онлайн-спільнотах.

   Про дитину або від її імені можуть розповсюджувати неправдиву інформацію або негативні чутки під фотографіями чи відео, створюючи для цього фейкові профілі в Інтернеті. Метою може бути ізоляція від онлайн-груп, чатів або соцмереж шляхом завдання шкоди репутації вашої дитини.

2. Хакерські атаки та злом акаунтів.

   Особисті акаунти дитини (соціальні мережі, електронну пошту) можуть зламати з метою публікації неприємних матеріалів, отримання доступу до приватних даних, крадіжки особистих фотографій або відео для їх публікації без дозволу.

3. Шантаж і вимагання грошей.

   Підлітки можуть погрожувати жертві розсилкою в Інтернеті фотографій (реальних, перероблених за допомогою фотошопу або створених з використанням штучного інтелекту), шантажуючи та вимагаючи таким чином гроші.

4. Надсилання неприязних, образливих або загрозливих повідомлень.

   Дитина може отримувати часті чи регулярні повідомлення, що мають на меті засмутити, принизити або налякати її. Для надсилання токсичних повідомлень можуть використовуватися анонімні акаунти, за якими не можна встановити особистість.

5. Тролінг.

   Зазвичай це публікації образливих, принизливих або абсурдних коментарів в соцмережах, на форумах або в чатах з метою провокування та роздратування інших учасників. Також це може бути використання неприязних або зневажливих прізвиськ, глузування з зовнішності, особистих особливостей, етнічної належності тощо.

6. Флеймінг.

   Порівняно з тролінгом, це більш руйнівна і токсична форма агресії в онлайн-середовищі, яка полягає в активному нападі на інших учасників дискусії з використанням образ та нецензурної лексики.

7. Знущання у відеоіграх.

   Під час онлайн-ігордитина може зіштовхнутися з ігноруванням або приниженням з боку кіберагресора, який може керувати ображаючими поведінковими проявами або токсичними коментарями через голосовий чат або текстові повідомлення в іграх.

8. Насильство заради розваги («хепіслепінг»).

   Це поширене серед дітей та підлітків явище, коли одні знімають на відео акти насильства над іншими, щоб потім поширити їх у соцмережах чи на інших платформах.

9. Постійне переслідування (сталкерство) через Інтернет.

   Кіберагресор може продовжувати надсилати повідомлення дитині навіть після того, як вона попросила припинити контактувати з нею. Також сталкерство може виражатися у спостереженні та інформуванні про всі онлайн-активності жертви з метою її контролю чи залякування.

Як зрозуміти, що ваша дитина зазнала цифрового булінгу

Зрозуміти, що ваша дитина стала жертвою нападок в Інтернеті, може бути непросто, адже часто діти намагаються приховати це через страх чи сором. Однак є кілька ознак кібербулінгу, на які батькам варто звернути увагу:

• Зміни в поведінці та настрої. Якщо ваша дитина стала більш замкнутою, переживає часті перепади настрою або відчуває тривогу без видимих причин, це може вказувати на те, що з нею щось не так.
• Скорочення екранного часу. Дитина може почати уникати Інтернету або проводити в мережі набагато менше часу, особливо якщо раніше активно спілкувалася в соцмережах.
• Зниження інтересу до звичних занять. Якщо дитина раптово відмовляється від своїх хобі, це може бути пов'язано з негативним досвідом в Інтернеті.
• Труднощі в спілкуванні. Ваш син або дочка може почати уникати друзів і родину, якщо спілкування в онлайн-середовищі стало джерелом стресу. Проблеми із самооцінкою. Дитина може почати сумніватися у своїх силах, ставити під питання свою зовнішність чи здатності.
• Поява емоційних або фізичних симптомів. Нервозність, головні болі, біль у животі, труднощі зі сном — всі ці симптоми можуть бути наслідками стресу, викликаного кібербулінгом.

Якщо ви помітили хоча б декілька з цих сигналів, не залишайте їх без уваги.

Як зупинити кібербулінг, якщо він вже трапився

Цифровий булінг здатний серйозно травмувати вразливу дитячу психіку. Тому важливо реагувати на такі ситуації своєчасно і знаходити шляхи їхнього вирішення, щоб наслідки кібербулінгу для дитини не були плачевними.

У випадку, якщо ваша дитина зазнала кібернасильства, варто зробити наступне:

1. Збережіть докази онлайн-цькування.

   Зробіть скріншоти, збережіть образливі або погрожуючі повідомлення та інші докази нападок в Інтернеті — вони знадобляться, щоб довести реальність і серйозність проблеми.

2. Заблокуйте агресора та сповістіть про його поведінку адміністраторів платформ.

   Навчіть дитину, як заблокувати користувача або користувачів, які її образили, і як повідомляти про булінг платформам (Facebook, Instagram, TikTok та ін.), адже більшість соцмереж мають функції для повідомлення про насильство в Інтернеті.

3. Змініть номер телефону дитини та тимчасово видаліть її акаунти в соцмережах.

   Щоб дитина не почувалася відірваною від друзів і соціального життя, можна створити для неї нові закриті профілі з іншим ім’ям і без фотографій.

4. Забороніть відповідати на провокації.

   Якщо кіберагресор не отримує бажаної реакції на свої провокації, він поступово втрачає інтерес до їх об'єкта. Тож домовтеся з дитиною, що вона буде ігнорувати чужі провокації.

5. Підтримуйте свою дитину.

   Якщо ваша дитина зіткнулася з кібербулінгом і зізналася в цьому вам, не треба сварити її, щоб вона почувалася винною. Навпаки, похваліть її за те, що вона довірилася вам. Тепле спілкування з близькими людьми допоможе дитині швидше зняти стрес від пережитого.

6. Зверніться до правоохоронних органів.

   Якщо цькування в Інтернеті має серйозні наслідки (погрози або злочини), варто звернутися з доказами про це до Департаменту кіберполіції в Україні за телефоном гарячої лінії 0 800 505 170. До відома, в нашій країні передбачена адміністративна відповідальність за кібербулінг.

Дії щодо захисту дитини від кібербулінгу

Звісно, від онлайн-булінгу ніхто не застрахований. Але ви можете зменшити ймовірність того, що ваша дитина стане його жертвою, і вжити заходів, щоб вона почувалася в безпеці:

1. Розмовляйте з дитиною про важливість безпеки в Інтернеті.

   Порадьте їй бути обережною з тим, що вона публікує в соцмережах. Найкраще налаштувати акаунти так, щоб доступ до її постів мали тільки люди, яких дитина особисто знає. Це можна зробити, закривши сторінку для сторонніх користувачів і обмеживши доступ лише до кола довірених осіб. Таким чином можна уникнути поширення зайвої інформації.

2. Налаштуйте конфіденційність.

   Перевірте та налаштуйте рівень конфіденційності на всіх акаунтах дитини. Переконайтесь, що сторінка приватна і доступ до інформації мають тільки знайомі та друзі. Підпишіться лише на людей, яких дитина особисто знає, і в жодному разі не приймайте запитів від незнайомців.

3. Здійснюйте контроль за контентом.

   Використовуйте спеціальні програми для контролю за активністю в Інтернеті. Наприклад, програми для моніторингу часу, який дитина проводить онлайн, або для перевірки, з ким вона спілкується. Під час вибору онлайн-ігор та застосунків перевіряйте відгуки і рейтинги, щоб уникнути небажаних контактів.

4. Спілкуйтеся відкрито.

   Важливо, щоб дитина знала, що завжди може звернутися до батьків, якщо хтось турбує її в мережі. Створіть атмосферу довіри, щоб дитина не боялася розповідати про проблеми або неприємні ситуації.

5. Проводьте освітню роботу.

   Розкажіть дітям про булінг, як він проявляється, і чому важливо не піддаватися тиску в мережі. Навчіть, як правильно реагувати на агресивні або образливі повідомлення (не відповідати з агресією, блокувати адресата, повідомляти дорослим).

6. Цікавтеся, що ваша дитина робить в мережі.

   Регулярно розпитуйте дитину про те, що вона бачить і робить в Інтернеті. Це дозволить вам бути в курсі ситуації, вчасно виявляти проблеми та надавати підтримку. Зробіть так, щоб дитина не соромилась звертатися до вас за допомогою в разі виникнення проблем.

7. Залучайте фахівців за потреби.

   Якщо ситуація виходить з-під контролю, і булінг в онлайн-просторі триває, не бійтеся звертатися до психолога або юриста, який може надати професійну допомогу.

Варто розуміти, що кібербулінг є реальною загрозою, яка може завдати глибокої психологічної травми дитині. Ось чому важливо не залишати її сам на сам із проблемою. Бо захист дітей від булінгу в Інтернеті — це не лише про технології, але й про створення довірливих відносин і відкритого спілкування, а також про зацікавлену участь батьків у цифровому житті своєї дитини.